Підписатися на RSS

Історія закладу освіти

Від шкільного порога ми підемо у далекі світи, -

Ти світи нам в дорогу, наша школо, - як зірка світи.

Невблаганно швидко спливає час. Все більше віддаляються береги, що ваблять нас неповторно яскравими образами дитинства, весняними садами «юності». І виринає серед них замріяною бригантиною рідна Ясногородська школа. Це вона відкрила шлях для кожного випускника у шалений вир життєвого океану, де штиль – тимчасове явище, а шторм – то іспити на зрілість, на витривалість, на людяність.

Кожна людина має бажання потрапити у власне дитинство, а стіни рідної школи допомагають відновлювати картину за картиною, бо вони зберігають історії, давні розмови, перші уроки, поразки і досягнення, перші кроки до навчання, добре мудре слово вчителя.

Шумлять могутнії тополі

І лист скидають, ніби дні, додолу.

А я спішу до неї, як ніколи,

До рідної Ясногородської школи.

А історія моєї школи починається з далекого 1927 року. На той час село, яке тільки-но починало рости, поповнювалось веселою гамірливою дітворою. Тож для багатьох молодих сімей виникло питання навчання дітей.

Із спогадів старожилів-ясногородців пошуковці шкільного музею занотували той факт, що дітей навчав святий отець із села Микольського Братського району за староцерковною книгою. А вже згодом, на краю вулиці, на Новоявленці у хаті розмістилась початкова школа. Проста сільська хата, охайні грядки, чисті доріжки, побілені дерева радо зустрічали дітвору Новоявленської школи.

Озивається зниклими партами

Давніх літ неповторна луна.

Школа світиться давніми барвами,

Рідна школо, така ти одна!

В цій школі працювали Ставурський Григорій Артемович, Погорєлова Дарія Іванівна, Білоус Фіма Василівна – щирі, добрі, прості звичайні сільські вчителі, а на селі – найшанованіші люди.

Дарія Іванівна Погорєлова була не тільки директором школи, а і творчою особистістю, драматургом та режисером. Це вона вміла запалити вогник театрального мистецтва не тільки в школі серед дітей і вчителів, а й в селі. Всі люди з великою любов’ю спостерігали за дійством на сцені сільського Будинку культури, аматорська гра односельчан вражала талантами. Це були п’єси «Фараони» та «Сватання на Гончарівці». Сьогодні внуки і правнуки Дарії Іванівни проживають у Ясногородці, свято бережуть сімейні реліквії (фото, книги) родини.

Після Великої Вітчизняної війни у селах Ясногородка і Гражданка працювали початкові школи, а окрасою і гордістю мальовничого села Крутоярка була семирічна школа. Із сусідніх сіл Ясногородки, Гражданки, Михайлівки, поспішали щоранку учні до школи. Дорога була не близькою, тому їхали велосипедами, на конях,а хто і пішки.

Щоб охопити навчанням усіх учнів і поліпшити умови навчання 1 вересня 1969 року школу з Крутоярки було переведено в село Ясногородку. Знаходилась вона в трьох приміщеннях. На місці колишньої школи тепер збудовано дитячий садок і сільська рада, а третій корпус знаходився на місці жилого будинку Тубольцева О.В.

Коли школа стала восьмирічною, то на посаду директора Ясногородської школи було призначено молодого Васильченка Григорія Яковича, який приїхав працювати в 1969 році зі своєю дружиною Ольгою Опанасівною, вчителькою англійської мови. Григорій Якович, випускник Чернігівського педагогічного інституту, за спеціальністю – фізик – математик. Молодий, енергійний директор багато зробив для становлення та зростання добробуту нашої школи. Працював до 1вересня 1973 року. Згуртований молодий педагогічний колектив працював творчо. На той час розпочали свою трудову діяльність Мельник (Дарієнко) Валентина Іванівна і Богомолова Валентина Володимирівна. Це вони вчили жити так кожним днем, не відкладаючи на потім…, берегти й турбуватись про дітей, про школу на добру пам'ять, на всі літа.

Першими вчителями цієї школи були:


Кривов Григорій Григорович - вчитель російської мови,
Кривова Марія Венедиктівна - вчитель початкових класів,
Волков Панас Петрович - вчитель біології та трудового навчання,
Чамата Галина Григорівна - вчитель математики,
Богомолова Валентина Володимирівна - вчитель початкових класів,
Мельник Валентина Іванівна - піонервожата,
Білоус Фіма Василівна - вчитель молодших класів.
Васильченко Ольга Опанасівна - вчитель географії та англійської мови.

В найпотаємніших куточках пам’яті зринають спогади про походи ясногородців у вихідні дні до школи для перегляду кінофільмів. А їх на шкільному кіноапараті показував Григорій Якович. І це були незабутні години радості та задоволення для дорослих і дітей.

А з 1 вересня 1973 року, на посаду директора школи було призначено Буркуна Леоніда Петровича, теж фізика-математика з дружиною Оксаною Петрівною. На той час уже йшло будівництво приміщення нової двоповерхової школи.

І 15 жовтня 1973 року було відкрито нову школу, в якій ми з вами знаходимося і сьогодні.

Тож відтоді пройшло 40 років. Безліч справ на той час було у Леоніда Петровича Буркуна: організувати оформлення кабінетів, завезти меблі, відкрити інтернат (бо діти навчались із сіл Михайлівка, Крутоярка, Гражданка), забезпечити харчуванням.

Не шкодував сил Леонід Петрович і школа ставала з кожним роком ошатнішою. Леонід Петрович був доброю людиною, вмів гарно складати вірші, пісні. Жодне свято не проходило без його виступу. Та, на жаль, здоров’я не дало змоги продовжувати виконувати місію вихователя, творця дитячих душ. Сьогодні ми згадуємо про нього словом добрим і світлими думками. Його життя і праця – це одна із найбільших незабутніх сторінок історії нашої школи.

Педагогічний колектив тих часів був дружний та енергійний, а ще відзначався великим педагогічним досвідом таких вчителів як подружжя Кривових Григорія Григоровича та його дружини Марії Венедиктівни, вчителя біології та праці Волкова Панаса Петровича. Це вони навчали дітей і молодих вчителів, надавали поради. Їхні імена назавжди в нашій памяті та історії школи.

На посаді директора школи були: Глінська Олена Володимирівна, Прокопчук Микола Дмитрович, Дарієнко Валентина Іванівна, Кононенко Людмила В’ячеславівна, Готшалюк Наталія Валентинівна.

Наша школа має певні традиції та здобутки.

Золоті медалі отримали: Сафар’ян Наріне, Доній Вікторія, Оверченко Юлія, Подкур Світлана, Чухнова Неля, Крисіна Катерина, Новохацька Вікторія, Сореску Тетяна.

Срібні медалі: Лень Наталія, Лень Олена, Мазуркевич Ірина, Крисіна Інна.

Кiлькiсть переглядiв: 951

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Що таке ПТСР

Війна в Україні докорінно порушила відчуття безпеки і призвела до стресу, психологічні наслідки якого можуть бути небезпечними для здорового майбутнього і дорослих, і дітей. Пережитий травмуючий досвід може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

ПТСР – це крайня реакція на сильний стресор, що загрожує життю людини. Частота ПТСР саме у момент надзвичайної ситуації низька. Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно через шість місяців після травмуючої події. Проте, якщо стресор має потужну тривалу у часі дію (наприклад, перебування в окупації, постійні ситуації обстрілів та повітряних тривог тощо), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується.

У кого найчастіше проявляється ПТСР

Чому одні люди, потрапивши в ситуацію, пов’язану з наднегативним впливом потужного стресу, з часом починають страждати від ПТСР, тоді як інші – ні? Виділяють три групи факторів, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР:

  • інтенсивність травмуючої події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість;
  • сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки;
  • особисті фактори ризику: вік на момент травмуючих подій, наявність травмуючих подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини.

Найбільш уразливими є люди у віці до 22 або старше 30 років. Щодо гендерних особливостей науковці зазначають, що у 8% чоловіків та 20% жінок розвивається ПТСР після травмуючих подій. Діти та підлітки так само перебувають у зоні ризику щодо розвитку ПТСР.

Водночас, кожна людина, яку зачепили військові дії, має свої переживання та реакції, що є абсолютно нормальними у відповідь на ненормальну ситуацію.

Важливо пам’ятати: психіка як дорослих, так і особливо дітей та підлітків, має величезні резерви для відновлення і саморегуляції. Завдяки підтримці рідних та, за потреби, психологічної підтримки фахівців, людина може повернутися до норми після травмуючого досвіду. Детальнішу інформацію про це ви знайдете нижче.

Image

Прояви ПТСР

Для того, щоб передчасно не лякати себе різними негативними наслідками пережитих травмуючих подій, необхідно зрозуміти, що визначає наявність у людини ПТСР. Важливо відзначити, що прояви ПТСР можуть зберігатись протягом тривалого часу.

До основних ознак, що визначають наявність ПТСР у дорослих відносять:

  • напливи нав’язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, учасником яких була людина;
  • травмуючі сновидіння з кошмарними сценами пережитих подій, порушення сну;
  • прагнення уникати емоційних навантажень;
  • невпевненість через страх, і як наслідок – відкладання прийняття рішень, неконтактність з оточуючими;
  • надмірна втома, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо.
  • як наслідок всього вищезазначеного – схильність до антисоціальної поведінки (алкоголізація, наркотизація, надмірний цинізм).

Прояви ПТСР у дітей

  • постійні згадування про пережиті події (нав'язливі спогади, про які дитина може не зізнаватися дорослим), водночас уникнення всього, що нагадує їй про пережите;
  • емоційне напруження, вияви агресії або ж навпаки – апатичність, депресивність, емоційна відстороненість;
  • порушення сну, страшні сновидіння, через які дитина прокидається вночі, діти дошкільного та молодшого шкільного віку можуть плакати вночі;
  • підвищення рівня тривожності, очікування повторення подій;
  • порушення пам'яті, уваги, здатності вчитися;
  • постійне відігравання пережитого у грі (для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку);
  • саморуйнівна поведінка (зокрема у підлітків: нанесення самоушкоджень, алкоголізація, наркотизація).

Фази ПТСР

Як і будь-який процес, ПТСР має відповідні фази проходження, і далеко не завжди він утворює незворотні порушення особистості, треба розуміти, що для того, щоб людина «позбулась» ПТСР, необхідно звернутися за допомогою до спеціалістів та не уникати цієї проблеми.

Які ж фази проходить ПТСР:

  1. Відчай – гостра тривога без ясного усвідомлення важливості того, що сталося.
  2. Заперечення – безсоння, амнезія, заціпеніння, соматичні симптоми.
  3. Нав’язливість – вибухові реакції, перепади настрою, хронічний стан гіперзбудливості із порушеннями сну.
  4. Опрацювання – розуміння причин травми та горя.
  5. Завершення – нові плани на майбутнє.
Image

Що послаблює ризики виникнення ПТСР та сприяє зціленню

Для того, щоб знизити ризики появи ПТСР та сприяти зціленню, якщо ознаки розладу вже є, необхідно:

Для батьків:

  • психологічно стабілізуватися самим, завдяки нижче описаним крокам. Лише емоційно стабілізувавшись, ми можемо підтримати наших дітей. Водночас важливо пам’ятати, що батьки мають право на емоції. Дітям важливо пояснити, чому ви так реагуєте, але водночас наголосити, що з часом стане легше та ваша родина з цим точно впорається;
  • налагодити режим дня та повернути, за можливості, частину звичних справ;
  • заручитися підтримкою близьких – налагодити спілкування зі значущими людьми, якщо це надає вам підтримку та налаштовує на позитив;
  • включатися у фізичну активність (робити фізичні вправи або щонайменше – гуляти на свіжому повітрі);
  • обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви отримуєте: обирати лише достовірні канали, які не транслюють кровопролиття та іншого вкрай негативного та негативно емоційно забарвленого контенту;
  • залучатися до допомоги іншим, адже волонтерування дає величезний ресурс;
  • звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе і близьких та попередити або зупинити розвиток ПТСР.

Для дітей:

  • забезпечити (відновити) почуття безпеки;
  • залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі тощо);
  • відновити режим дня, наскільки це можливо (навчання в школі, якщо це доступно; виконання певних завдань; рухова активність; вчасний сон тощо), це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя;
  • надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо;
  • вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання;
  • дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття (не можна говорити “не згадуй цього” або “забудь про це” – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити емоції);
  • пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами, розуміння ситуації в цілому та причин того, що відбулося, є важливою і працює за для зцілення;
  • залучати дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками, волонтерської діяльності в громаді, доступної віку тощо;
  • скеровувати агресію дитини та формувати здорові поведінкові рамки: попри те, що дитині може бути важко справлятися з емоціями, вона повинна розуміти, що кривдити інших, слабших або тварин – недопустимо;
  • надати доступ дитині до професійної психологічної/психотерапевтичної допомоги: фахівці підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями, як навчитися релаксації, як контролювати негативні спогади тощо, що допоможе попередити або зупинити розвиток ПТСР.

Отож, важливо не нехтувати психічним здоров’ям та, у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про посттравматичний стресовий розлад у вас самих, ваших дітей або близьких, негайно звертатися за допомогою до спеціалістів – психологів та психотерапевтів, щоб не допустити тяжких наслідків перенесених подій.

Пов'язані теми

Психі

Дата останньої зміни 05 Травня 2023

Цей сайт безкоштовний!